В основу технології BIOTAL закладена концепція, яка передбачає очищення стічних вод і утилізацію продуктів очистки до стану продуктів споживання – технічної води і органомінерального добрива. (Рекомендації щодо використання очищених стічних вод та їх осадів з установок BIOTAL інституту гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва Академії медичних наук України №21/4198 від 01.10.2002 р.) Видалений з установки BIOTAL стабілізований і зневоднений надлишковий активний мул після знезаражування може використовуватись у якості органомінерального добрива. Для знезаражування аеробно стабілізованого надлишкового мулу застосовується біотермічна обробка (компостування). Компостування слід здійснювати разом з наповнювачами (твердими побутовими відходами, торфом, тирсою, листям, соломою і т.п.) або готовим компостом. При наявності відповідних умов і обладнання, знезаражування надлишкового активного мулу можна здійснювати шляхом його прогрівання до 60°С з витримкою не менше 20 хвилин при розрахунковій температурі. Очищені стічні води можуть використовуватись для поливу зелених насаджень (див. схему).
Використання очищеної стічної води для поливу:
1 – установка BIOTAL;
2 – насос відкачки очищеної стічної води з третинного відстійника;
3 – крапельне зрошування;
4 – запірний пристрій;
5 – фільтруюча траншея;
6 – фільтруючий колодязь;
7 – вентиляційна труба d=50 мм.
Найбільш простим і вигідним способом утилізації очищених стічних вод є їх використання для зрошення сільськогосподарських культур. Зрошування очищеними стічними водами – комплексний захід, направлений на охорону навколишнього середовища від забруднення стічними водами, інтенсифікацію сільськогосподарського виробництва і збереження естетичного вигляду ландшафтних зон. При зрошуванні очищеними стічними водами застосовуються способи поливу: поверхневий і мікрозрошування. Застосування мікрозрошування забезпечує економію води для поливу в 2 рази при мікродощуванні та в 4-6 раз – при крапельному зрошуванні. Технічні характеристики систем мікрозрошування: витрата води на 1 га – 4-15 м3/год при тиску 0,05-0,1 МПа; енерговитрати на 1 га-0,3-1,2 кВт/год; варіанти управління водорозподіленням – ручне, автоматизоване і автоматичне, з використанням датчиків вологості – ґрунтових тензиометрів.